Пізнавальні завдання як засіб розумової діяльності учнів

Основні функції іноземної мови як навчального предмета полягають у розвитку загальної мовної здібності учня, у формуванні та розвитку здібностей і бажання використовувати іноземну мову як засіб спілкування, як спосіб залучення до іншої національної культури. Всі ці функції навчального предмета реалізуються з перших кроків навчання. Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для засвоєння іноземної мови. Природна допитливість, відсутність "застиглої" системи цінностей, імітаційні здібності, відсутність психологічного бар'єру страху у використанні іноземної мови як засобу спілкування і т.д. сприяють ефективному вирішенню завдань, що стоять перед вихователем. Пріоритетними є творчі завдання, які вони виконують в ігровій формі, що сприяє становленню їх здібностей і створює сприятливий психологічний клімат. Граючи, діти легко засвоюють складні поняття, і вивчення іноземної мови перетворюється на захоплююче заняття. Якщо для досягнення успіху в грі дитині потрібно зробити якусь мовну дію, то вона освоюється майже без зусиль. Раннє навчання іноземної мови сприяє міцному і вільному практичному володіння нею, несе в собі великий інтелектуальний, моральний потенціал. Іноземна мова вводить дітей у світ іншої культури, орієнтує їх на формування навички та вміння самостійно вирішувати найпростіші комунікативно-пізнавальні завдання в процесі говоріння, читання та письма, формує такі якості особистості, як ініціативність, вміння працювати в колективі, вміння захищати свою точку зору і стійкий інтерес до вивчення предмета.

Розвиваючий аспект навчання передбачає розвиток мовних і розумових здібностей дітей. Вивчення іноземної мови на ранніх етапах сприяє формуванню комунікативної властивості особистості, уваги і запам'ятовування, лінгвістичної спостережливості, самостійності, планування мови, самоконтролю. Для створення комунікативної обстановки на заняттях важливу роль відіграє підтримка високої активності кожної дитини. Саме на початковому етапі широке використання ігор для навчання іноземної мови є важливим. Кожне заняття будується як заняття спілкування, максимально наближене до природного спілкування, щоб діти якомога раніше відчули результат своїх зусиль. Для створення комунікативної обстановки на заняттях важливу роль відіграє підтримка високої активності кожної дитини.

На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо дитина протягом уроку працювала - вчилася встановлювати взаємозв'язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, захищати свою думку, і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно. Не тільки мені, але й кожному вчителю важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки. Часто виникає проблема:

Як викладати іноземну мову, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета? Правильно організовані вправи - важливий засіб активізації розумової діяльності учнів і розвиток їх творчих здібностей. Особливу увагу заслуговують усні вправи. Вони ефективні гаданою легкістю, емоційністю, діють на учнів мобілізуюче, своєю простотою, захоплюють і слабих учнів, створюють у класі атмосферу змагання. Усні вправи сприяють розвитку уваги і пам'яті учнів. Виконання змушує учнів відходити від шаблонів, повторювати вивчений матеріал. Проведення усних завдань допомагає дисциплінувати учнів, виховувати у них навички самостійності, вміння цінувати і берегти час. Якщо ми навчимо учнів правильно і швидко їх виконувати, не використовуючи папір і ручку, то цим виховаємо людей, здібних швидше засвоїти і краще виконувати навчальні завдання.

Для успішного навчання мови необхідно приділяти пильну увагу організації і методиці проведення усної роботи на уроці. У різних методичних джерелах рекомендують проводити усну роботу досить часто. Ці вправи потрібні для повторення попереднього матеріалу, викладання нового матеріалу, постановки проблемних ситуацій, перевірки знань теоретичного матеріалу. При підготовці до уроку я вирішую на якому етапі необхідно провести розв'язування усних вправ: при перевірці домашнього завдання, при актуалізації опорних знань, при закріпленні нового матеріалу або при підведенні підсумку уроку. Добре розвинуті в учнів навички усного мовлення - одне з умов їх успішного навчання в старшій школі. Слід починати звертати увагу на усні вправи з моменту, коли учні переходять до початкової школи. Усні вправи необхідно починати з простих завдань, так, щоб учні починаючи з них, поступово переходили до більш складних завдань. Якщо відразу обрушувати на учнів складні усні вправи, то діти виявлятимуть власне безсилля, будуть розгублені і їх ініціативу буде подавлено. Слід виділити два види усних вправ. Перший - зорово - слуховий. Підкріпивши слухове сприймання учнів зоровими, вчитель полегшує процес мовлення. Досвід роботи показує, що усні вправи при вмілому використанні грають важливу роль у підвищенні ефективності уроку, але для цього треба знати клас, індивідуальні особливості учнів, щоб підібрати оптимальний варіант, темп, зміст, форми і засоби проведення цього виду роботи. Але учням потрібно здобувати навички не тільки усного мовлення, а й письмового.

Сучасним методом навчання і виховання, що сприяє оптимізації та активізації навчального процесу та дозволяє показати цікаві й захоплюючі сторони предмету, є гра. Різноманітні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Використовуючи гру, ми зберігаємо інтерес школярів до неї. За його відсутності в жодному разі не треба примусово нав'язувати гру дітям, оскільки примусова гра втрачає своє дидактичне та розвивальне значення. За наявністю інтересу діти беруть участь у грі і навчаються з задоволенням, що позитивно впливає на засвоєння ними знань. При застосуванні гри як моменту уроку, чи при організації уроку - гри, перш за все необхідно продумати і врахувати такі питання методики:

1. Мета гри. Які вміння і навички повинні засвоїти учні під час гри? Які виховні цілі ставимо під час проведення гри?

2. Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учнів. Це слід враховувати.

3. Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.

4.Продумувати питання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.

5.Визначити тривалість гри.

6.Планування засобів забезпечення участі всіх школярів у грі. Спостереження за учнями під час гри.

6. Передбачення можливих змін.

7. Планування висновків гри (найвдаліші моменти, недоліки, оцінювання учнів, проблеми дисципліни, результат засвоєння знань).

Ігрові форми занять застосовуються також під час перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь. Сьогодні існує чимало додаткових посібників в яких ми можемо знайти приклади таких ігор. Можна проводити такі уроки - ігри: урок - казка, урок - КВН, урок - дублерів, вікторини. Дуже добре сприяють розвитку творчої і пізнавальної діяльності позакласні заходи, які проводимо у вигляді ігор, змагань, олімпіад. Це допомагає оволодінню мовним матеріалом для вільного спілкування в усному та писемному мовленні. Діти вчаться розуміти пісенний та поетичний матеріал, виконувати проектні роботи, творчі завдання, складати та розгадувати ребуси та кросворди, отримувати знань про культуру та традиції англомовних країн. При цьому відбувається:

- формування комунікативних умінь: уміння слухати співрозмовника, реагувати на його мову, починати, підтримувати і завершувати розмову;

- формування особистості через залучення до культури і побуту іншого народу, через виховання доброзичливого, поважного ставлення до всіх людей, незалежно від мови, якою вони говорять, через вироблення норм поведінки в суспільстві;

- формування розуміння значення іноземної мови в суспільстві, залучення вихованців до діалогу культур.

Ми виховуємо:

Ми поглиблюємо та систематизуємо країнознавчі, граматичні, фонетичні та лінгвістичні знання учнів. Чудовим пізнавальним завданням є виконання різноманітних проектів, які допомагають вчителю зацікавити і мотивувати учнів у вивченні мови і стимулювати їх як усну, так і письмову мову.

Виконання різноманітних навчальних проектів дозволяє реалізовувати не тільки освітні завдання, що стоять перед вчителем іноземної мови, але й виховні. Учні можуть по-новому поглянути на себе і на реалії свого щоденного життя, на історію і культуру своєї країни і, звичайно, дізнатися багато чого з того, що їх цікавить про життя в країні мови, що вивчається. Це сприяє максимальному розвитку індивідуальних здібностей і талантів кожного. Все це, в кінцевому рахунку, покликане інтегрувати сукупність найсучасніших підходів до навчання. Завдання вчителя - з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів, потреб, планів на майбутнє - створити таку робочу атмосферу, яка б стимулювала їх розумову, комунікативну та творчу діяльність. На уроках англійської мови з використанням проектного навчання створюються такі умови, при яких учні:

• самостійно і з охотою отримують знання з різних джерел;
• вчаться користуватися цими знаннями для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань;
• набувають комунікативні вміння, працюючи в різних групах;
• розвивають свої дослідницькі уміння;
• розвивають аналітичне мислення.

Метод проектів дозволяє творчо застосувати мовний матеріал, перетворити уроки іноземної мови в дискусію, дослідження. Так як методичним змістом сучасного уроку іноземної мови є комунікативність, то навчання іноземної мови організується так, щоб воно було подібне до процесу природної комунікації, тобто спілкуванню. Тоді навчання відбувається з задоволенням, діти обговорюють проекти, представлені на навчальних заняттях, як у парах, так і в групах; не бояться висловлювати свою точку зору перед класом, задавати питання, що цікавлять. Практика використання методу проектів показує, що "разом вчитися не тільки легше і цікавіше, але і значно ефективніше. Допомогти один одному, разом вирішити будь-які проблеми, розділити радість успіху чи гіркоту невдачі - так само природно, як сміятися, співати, радіти життю ". Тому можна з упевненістю стверджувати, що в учня розвивається креативна компетентність, як показник комунікативного володіння іноземною мовою на певному рівні. Проект створює максимальні умови для прояву і становлення творчих можливостей учня. Проектне навчання активно впливає на формування мотивації досягнення успіху. Мотивація досягнення є відносно незалежним видом людської мотивації, від неї багато в чому залежить подальша соціальна адаптація особистості, зокрема перехід з початкової школи на другу ступінь навчання. Кожна нова потреба викликає інтерес учнів, підтримуючи загальний мотиваційний термін навчання на досить високому рівні.

Звичайно, навчальна діяльність не повинна будуватися виключно за схемою проектного навчання. Але при узагальненні, закріпленні, повторенні навчального матеріалу, а головне, при обробці навичок і умінь його практичного застосування, цей метод, на мою думку, безумовно, належить до числа найбільш ефективних. Урок- проект дозволяє перетворити заняття в дискусійний, дослідний клуб, у якому вирішуються дійсно цікаві, практично значимі і доступні учням проблеми з урахуванням особливостей культури країни досліджуваної мови.

Виконання завдань проекту часто виходить за рамки уроку і вимагає досить багато часу, але часто ці зусилля виправдовують себе, тому що при цьому вирішується ряд важливих завдань:

1. Учні отримують можливість здійснювати творчу роботу в рамках заданої теми, самостійно добувати необхідну інформацію не тільки з підручників, а й з інших джерел. Вони повинні володіти інтелектуальними, творчими вміннями.

2. У ході роботи над проектом здійснюється взаємодія учнів один з одним, з учителем, роль якого змінюється: замість контролера він стає рівноправним партнером і консультантом.

4. У проектній роботі весь навчальний процес орієнтований на учня. Тут, перш за все, враховують його інтереси, життєвий досвід та індивідуальні здібності.

5. Посилюється індивідуальна і колективна відповідальність учнів за конкретну роботу в рамках проекту, так як кожен учень, працюючи індивідуально або в мікрогрупах, повинен представити всій групі результати своєї діяльності ..

Технологія виконання проекту дається українською мовою, реальна ж робота учнів здійснюється англійською мовою. Спочатку визначають, який проект буде виконуватися: індивідуальний, парний або груповий. Якщо проект парний або груповий, то відбувається формування мікрогруп за інтересами, розподіл ролей завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичною діяльністю в рамках проекту. Існують різні типи проектів: дослідницький, інформаційний, об'єктно-орієнтовний та ін . Роль викладача полягає у формулюванні навчальних завдань, він вказує, де можна знайти матеріал.

Захист проекту здійснюється на одному з останніх занять по темі. Презентації проекту здійснюється, як правило, в усній формі, при цьому враховуються: змістовна сторона виступу, уміння реагувати на питання опонентів захисту, оформлення роботи. При розгляді оформлення береться до уваги: 1) грамотність, 2) логічність викладу матеріалу, 3) акуратність, 4) наявність наочної, ілюстративної частини. Форму презентації студенти обирають самі. Оцінка результатів здійснюється з точки зору рівня креативності та індивідуального внеску. Виходячи з логіки викладу ситуації успіху, не можна оцінювати тільки мовний матеріал і помилки. Безумовно, в роботі над проектом виникають свої труднощі, такі як шум, витрати часу, використання рідної мови і різний рівень мовної компетенції, але всі вони знімаються досягається результативністю діяльності та позитивними змінами у всіх аспектах розвитку особистості .Завдяки проекту підвищується самооцінка учнів, збагачується їхній соціальний і духовний досвід, учні долучаються до творчості, розвиваючи свою особистість. Проектна робота допомагає вирішити проблему мотивації, формує і вдосконалює загальну культуру спілкування і соціальної поведінки в цілому. Проектна робота долучає учнів до практичного володіння іноземною мовою, сприяє розвитку усно-мовних і лексичні навичок, вдосконалення умінь і навичок писемного мовлення, дозволяє реально оцінювати свої мовні можливості. Виконання проекту дозволяє підвищити успішність за рахунок узагальнення, закріплення та повторення навчального матеріалу, організації його практичного застосування, усунення прогалин в освіті.

Перевірка знань, умінь, навичок - важливі складові навчального процесу. Це основні засоби, за допомогою яких вчитель встановлює, як учень засвоює навчальний матеріал, рухається у своєму розвитку. Контроль засвоювання вивченого звичайно починається з перевірки домашнього завдання. Я здійснюю її за допомогою наступних форм. 1.Самоперевірка за зразком (зразок на дошці). На початку уроку зошити закриті. Учні спочатку вивчають зразок, коментують його. Потім перевіряють домашнє завдання у зошитах та виправляють помилки, якщо вони є. 2. Взаємоперевірка за зразком. Учні перевіряють домашнє завдання свого сусіда за зразком на дошці. 3. Перевірка за допомогою консультантів. 4. Перевірка за допомогою усних вправ.

Як перевірити засвоєння учнями матеріалу? Слід проводити самостійну роботу, словникові диктанти. На помилках вчаться говориться в прислів'ї. І дійсно, у помилки є функція навчання. В найпримітивному розумінні помилка вчить не повторювати її. Можна організувати роботу так, щоб помилка примушувала по - новому дивитися, на здавалося б, вже вивчений матеріал. Ще раз викликати до нього інтерес. Наприклад:

1.Картки з готовими завданнями (відповідями). Треба знайти помилку і пояснити її.

2. Картки з завданнями, які провокують помилку. Учні розв'язують, коментують, пояснюють, була помилка чи ні. Але за такі картки не варто ставити поганих оцінок.

Взагалі, існує чимало прийомів, які можуть допомогти вчителю в роботі (організації цікавих уроків). Досвід показує, що використання на уроках різноманітних форм, прийомів дає свої результати. Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш напруженому темпу засвоєння та закріплення матеріалу.

Література

Е.І.Пассов. Вчитель іноземної мови: майстерність і особа. М.: Просвіта, 1993.

Приблизні авторські програми по іноземних мовах //Англійська мова та література № 26,2008

Приблизні авторські програми по іноземних мовах //Англійська мова та література № 19-21,2009

Кузовлева В.П. «АНГЛІЙСЬКА МОВА»

Фото: https://www.basicknowledge101.com